Погляд очі-в-очі

Новонароджені вже з 5 днів відстежують погляд і розрізняють, коли їм дивляться в очі. У дітей погляд очі-в-очі стимулює розвиток соціальних навичок, мовної пам’яті!
Коли ми встановлюємо погляд очі-в-очі, це запускає в нашому мозку потужні зміни активності. Посилюється активність «соціального мозку», ми стаємо більш чутливі, погляд «розігріває» нас до спілкування.
А ось мозок людей з аутизмом слабо реагує на погляд і не дає на нього відгук. Погляд очі в очі це важливий інструмент встановлення контакту і зближення. Адже не тільки дотики стимулюють виділення окситоцину, ще й погляд, компліменти, переживання єдності!
Згідно з однією з теорій люди з аутизмом сприймають зоровий контакт під час соціальних взаємодій як погану річ: говорячи іншими словами, вони байдужі до нього. Ще вони можуть уникати зорового контакту, оскільки він незручний або викликає огиду.
Рання відсутність інтересу до зорового контакту може призвести до того, що діти з аутизмом втрачають соціальні сигнали, а це призводить до низької соціальної мотивації та малої зацікавленості у взаємодії. Неприємно відчувати примус до зорового контакту при відсутності мотивації до нього, і це може змушувати деяких дорослих з аутизмом активно уникати зорового контакту.
Люди з аутизмом, зацікавлені бути соціальними, що можуть брати участь у соціальному обміні і взаємодії, більш схильні до зорового контакту. Але єдиної думки вчити чи не вчити очному контакту досі немає. В ідеалі це повинно відбуватися в грі, без насильства і примусу!